ТРУДОВИЙ ДОГОВІР ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ
Відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза рабочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Роботодавцем може бути юридична особа або фізична особа-підприємець.
1.Роботодавець.
Роботодавець забезпечує робітника необхідними для роботи засобами, обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами; організує встановлення та обслуговування такого забезпечення; оплачує витрати, пов’язані з таким забезпеченням.
2.Форма договору.
Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу». Відповіді на більш поширені питання щодо застосування типової форми надає Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Із працівником укладається в двох примірниках трудовий договір обов’язково в письмовому вигляді (ст.24 КЗпП), який є основним документом, що засвідчує наявність трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистаційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладання трудового договору в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Під час воєнного стану діє особливе правило, встановлене ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), відповідно до якого у цей період сторони за згодою визначають форму трудового договору. Тобто, під час воєнного стану дотримання письмової форми трудового договору не обов’язкове. Але, ми, все ж таки, радимо укладати такий трудовий договір у письмовій формі – чим детальніше прописані умови трудового договору, тим менше шансів виникнення суперечок з працівником у майбутньому.
Тобто, при прийнятті на роботу працівника на дистанційну роботу ним укладається письмовий трудовий договір, видається наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та повідомляється орган Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
Працівник може розпочати роботу тільки після надання фізичною особою, яка уклала з працівником договір, повідомлення про прийняття на роботу до органів Державної податкової служби за його адресою, відповідно до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 зі змінами.
В трудовому договорі обов’язково повинно бути визначено:
-порядок і строки забезпечення працівника необхідним для виконання завдання обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами;
-порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу;
-розмір, порядок і строки випплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів;
-порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат.
Забороняється укладання трудового договору за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (техногенних) факторів.
3.Місце виконання роботи.
При дистанційній роботі працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці.
За погодженням з роботодавцем, виконання дистанційної роботи може поєднуватися із виконанням роботи на робочому місці в приміщенні чи на території роботодавця. Але така можливість повинна бути передбачена договором.
4.Умови дистанційної роботи.
Працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.
Тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50, 51 КЗпП.
Працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу (період відключення) визначається в трудовому договорі.
5.Податкові зобов’язання роботодавця та працівника.
При укладанні письмового трудового договору дистанційної роботи роботодавець із розміру нарахованої зарабітної плати:
-утримує і сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%;
-утримує і сплачує військовий збір за ставкою 5%;
-нараховує та сплачує єдиний соціальний внесок за ставкою 22%.
Працівник за трудовим договором з нефіксованим робочим має всі права і гарантії, визначені КЗпП, іншим законодавством України, які мають працівники за укладеними з роботодавцем безстроковими трудовими договорами.
Автор: Редакція веб-сайту «ОБЛІК ТА ПОДАТКИ»
04.09.2025